03 жовтня 2013

Проект «Історія політичної думки: енц. словник-довідник для студентів вищих закладів освіти»

Шановні колеги та колежанки!
До нас надійшла пропозиція зі Львова:



До уваги дослідників історії політичної думки, історії політико-правових вчень!
Науково-методична рада «Підручники та навчальні посібники» видавництва «Новий світ-2000» (м. Львів, тел. 032 295-41-46, директор – Піча Світлана Володимирівна, шеф-редактор – д. соціол. н., проф. Піча Володимир Маркович)
РОЗПОЧИНАЄ ПРИЙОМ МАТЕРІАЛІВ
до навчального видання «Історія політичної думки: енц. словник-довідник для студентів вищих закладів освіти» (назва робоча!). Висвітлюватимуться постаті, ідеї, які представлені в межах курсів «Політологія», «Історія політичних та правових вчень», «Основи демократії» та ін. дотичних курсів. Видання матиме довідниковий характер, спрямовується на студентську аудиторію, матиме рекомендаційний гриф МОНУ як навчальний посібник. Запрошуємо до участі у термін 01.10-01.12 2013 р. Вам пропонується перелік гасел, проте, ймовірно, Ви зможете своїми пропозиціями розширити його – ідеї приймаються. При виборі Вами певного гасла чи пропозиції свого, одразу просимо зголоситися та зарезервувати його розробку аби уникнути повторень представлених гасел різними авторами.  Окрім мислителів-теоретиків, можлива пропозиція представників практичної політики, які своєю діяльністю започаткували новаторські підходи.
Резервування гасел та подальше надсилання текстів (оформлених відповідно до рекомендацій, літературно відредаговані) надсилати на електронну адресу kchoma@mail.ru (Хома Наталія Михайлівна, доц. кафедри теорії та історії політичної науки Львівського Національного університету імені Івана Франка).

ВИМОГИ:   Обсяг – 1-1,5 стор., Тіme New Roman, 12 п., одинарний інтервал, до 5-6 тис. знаків. Список джерел обов’язковий!
БУДОВА СТАТТІ: 1) про автора, вказуємо ім’я, прізвище відповідною мовою, роки життя, віхи зростання; 2) основні роботи; 3) загальна характеристика політичних ідей.
СКОРОЧЕННЯ (використовуються у невеликій кількості, в скороченні враховуємо відмінок):


американський – амер.
англійський -  англ.
вітчизняний - вітчизн.
внутрішній - внутр.
глобальний–  глобал.
голландський – голланд.
грецький — грец.
демократія - демокр.
держава –  д-ва
економічний, економічна, економічні – екон.
європейський – європ.
інститут, інститути – ін-т, ін-ти
італійський – італ.
історичний – істор.
культурний – культ.
латинський латин.
міжнародний - міжнар.
німецький - нім.
парламентський - парлам.
політичний, політична,політичні – політ.
політологія, політологічний, політологічне -  політол.
російський - рос.
слов'янський - слов'ян.
соціальний, соціальна, соціальні - соц.
суспільний  - сусп.
суспільство  - сусп-во
теоретичний - теорет.
український  - укр.
університет  - ун-т
французький - фр.
християнський - християн.



Допускаються й інші скорочення, але відповідно до Державного стандарту України «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».



ЗРАЗОК

     Макіавеллі Нікколо (італ. Niccollò Machiavelli; 03.05.1469, Флоренція, Італія – 21.06.1527, Флоренція, похований в Санта Кроче) – італ. політичний мислитель, філософ, соціальний психолог, історик, поет, засновник політичної теорії Нового часу. Походив з родини дрібного службовця, канцелярського нотаря (писаря). У 1498–1512 рр. займав посаду секретаря другої канцелярії в уряді Флорентійської республіки. Брав участь у розробці законопроектів, виконанні усіх найважливіших урядових постанов, у державних переговорах, супроводжував послів, здійснював дипломатичні поїздки по містах Італії, до Франції, Німеччини, займався організацією флорентійського ополчення (міліції). Після захоплення влади у Флоренції олігархічною сім’єю Медичі та скасування республіканського устрою, звинувачений у змові проти нових правителів, заарештований (1513) та висланий з міста. Провів у політичному вигнанні понад 10 років. М. відомий насамперед як автор політичних трактатів, що стали класичними здобутками науки про політику: «Державець» («Il Principe»), «Роздуми про першу декаду Тита Лівія» («Diskorsi sopra la prima deca di Tito Livio») (опубл. в Римі після смерті автора відповідно у 1531 і 1532 рр.), «Історія Флоренції» («Istorie Fiorentine»). На зміст творів М. великий вплив справила тодішня ситуація в Італії: політико-територіальна роздрібненість (Флорентійська та Венеційська республіки, Міланське герцогство, королівство Неаполь, Папська держава у Римі). Країна потерпала від воєнних сутичок, вторгнень французьких, іспанських, німецьких та швейцарських військ. Пріоритетними для Макіавеллі були ідеї патріотизму та відновлення сильної національної держави, що асоціюється з поняттям загального блага, а також образ законного, популярного правителя, чия діяльність відповідала б цій меті. М. розглядав державу як особливий політичний стан суспільства («stato»), при цьому він уперше комплексно застосував історичний, фактологічний, раціонально-юридичний, психологічний  методи дослідження. М. наголошував на принциповій важливості для науковця бути об’єктивним: «…оскільки я маю намір написати дещо корисне для того, хто здатен це зрозуміти, мені здалося більш правильним дотримуватися справжньої, а не уявної правди речей» («Державець»); «…ніколи не було в мене прагнення ні приховати безчесну справу під благовидною личиною, ні навести тінь на похвальне діяння…» («Історія…»). М. вдалося окреслити сутність головного предмета політичної науки – як проблему форм та методів боротьби за публічну владу, її утримання та здійснення. Ідеал держави для М. – централізована світська республіка на чолі з політично сильним виборним правителем (державцем). Опора глави держави – народ, сила республіки – в одностайності її громадян: більшість має відчувати потребу в державі і в державцеві. М. критикує претензії церкви (папства) на політичну владу, прихильно ставиться до молодої буржуазії та засуджує великих землевласників (дворян), називаючи їх «неробами, рознощиками зіпсованості та порушниками спокою», «людьми, котрі ворожі всякій громадянськості» («Роздуми…»). М. не засуджує багатства, навпаки – захищає приватну власність, якщо вона набута в чесний спосіб. «Державець має шанувати грандів, але остерігатися ненависті народу» («Державець»). Вибирати (відбирати) суспільну еліту мають два основних суб’єкти: народ і державець. Критерії такого відбору: переважання публічного інтересу над приватним; честолюбство (не як егоїстичне прагнення влади, а як бажання своєю суспільно-корисною працею заслужити повагу громадян); відсутність умислу збагатитися за рахунок владних можливостей. Як і давні греки та римляни, М. каже про існування трьох способів правління: «принципату, оптиматів та народу», які можуть виявляти свої корисні й погані сторони, а також почергово виникати й зникати. Потреби соціальних груп («в більшості випадків оновлення бажають як ті, хто благоденствує, так і ті, хто бідує. …людям надокучає добро, а зло їх пригнічує» («Роздуми…»)), їх протиборство та зміна масових настроїв призводять до зміни правлячих еліт, суспільство переходить від монархії до олігархії, потім до демократії, згодом через охлократію та анархію до тиранії. Найстійкішою та найкориснішою є форма правління, що скомбінована з кращих рис одноосібного, групового та народного правління (ідея Аристотелевої «політії»). Політичний порядок має гарантувати більшості громадян безпеку, благородній правлячій меншості – честь, а державцеві – владу. М. аналізував не стільки політичну сутність людини, скільки людську сутність політики. Люди від природи володіють «хорошими» та «поганими» схильностями – їм властиві злість, жадібність, брехливість тощо. Враховуючи це, й правителеві, який бажає зберегти свою владу, «треба навчитися бути недобрим та користуватися цим умінням на випадок необхідності». Йому «належить бути лисом, щоб уникати пасток, і левом, щоб налякати вовків». Успішним є той правитель, який у своїй діяльності поєднує поблажливість і жорстокість, щедрість і скупість, чесність і лицемірство тощо. (М. справедливо вважають одним із засновників «теорії лідерських рис»). Нерідко в ім’я порятунку держави її глава вимушений діяти «проти віри, проти милосердя, проти людяності, проти релігії». Такі настанови М. викликали свого часу появу терміна «макіавеллізм», що асоціюється з вкрай цинічною формулою поведінки влади: «Мета виправдовує засоби». Категоричні закиди М. в «аморальності», апологетиці ним політичного насильства насправді є наслідком однобічного тлумачення загального смислу його філософсько-політичного дискурсу. М., як ніхто до нього, загострив питання про місце моралі в діяльності публічної влади, але ніколи не стверджував, що мораль у політиці взагалі непотрібна чи неможлива – він досліджував міру допустимості політики «поза мораллю». З погляду М., державець ніколи не повинен застосовувати насилля масово, постійно, наосліп, тим більше спрямовувати його проти більшості – народу: «…убивство своїх співгромадян <> може принести владу, але не славу» («Державець»), «народ значно переважає державців гідністю і славою» («Роздуми…»). Погляди М. в цілому не розходяться з гуманістичними ідеями епохи Відродження. Його твердження часто парадоксальні, не позбавлені суперечливості та двозначності (напр., думка про правомірність надзвичайного політичного насильства для «виправлення зіпсованої людської матерії» («Роздуми…») або порада державцеві «бути готовим силою заставити вірити тих, хто втратив віру» («Державець»). М. досліджував ще цілу низку проблем суспільства та публічної політики: «нова» й «стара» держава, війна і мир, боротьба політичних угруповань, свобода та ілюзія свободи, політична відповідальність, правотворчість і правозастосування, реальні й символічні ресурси влади тощо.

Літ.: Макиавелли Н. Государь / Пер. с итал. – М.: Эксмо; СПб.: Мидгард, 2006. – 976 с.; Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки / Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – С. 308–322; Шміт Е. Макіавеллі // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера / Пер. з нім. – К.: Тандем, 2002. – С.131–142.
В. Северинюк






ПРОПОНОВАНІ ДЛЯ ВИБОРУ ПЕРСОНАЛІЇ



Адамс Джон
Айртон Генрі
Аптер Девід
Бабеф Гракх
Бакунін Михайло
Бернштейн Едуард
Бланкі Луї Огюст
Блекстон Уїльям
Бональд Луї Габрієль Амбруаз де
Брешон Н.
Бунге Маріо
Бюрдо Ж.
Вагилевич Іван
Вейтлінг Вільгельм
Верас Дені
Володимир Мономах
Волошин Августин
Вольтер Марі Франсуа Аруе
Гадамер Ганс-Георг
Гвіччардіні Франческо
Гегель Г.-В.-Ф.
Гельвецій Клод Адріан
Гердер Йоган Готфрід
Гізель Іннокентій
Головацький Яків
Гольбах Поль Анрі
Гумбольдт Вільг. фон
Гьодель Курт
Дерріда Жак
       Дзоло Данило
Дойч Мортон
Дюмазедьє Жофр Роже
Ейхельман Отто
Еліот Ч. В.
Еллінек Георг
Кальвін Жан
Кельзен Ганс
Кенетті Еліас
Козачинський Михайло
Констан Бенджамен
Крозьє Мішель
Кромвель Олівер
Крушельницький Антін
Левинський Володимир
Лє Бон Гюстав
Лійпхарт Аренд
Лютер Мартін
Маблі Габріель Бонно де
Майер Ганс
Макінтатр Аласдер
Мальтус Томас
Мангейм Карл
Маффесолі М.
Медісон Джеймс
Мельє Ж.,
Местр Ж. де
Мілль Дж. Стюарт
Мокінтош Д.
Моль Р.
Морган Г. Льюїс
Морен Е.
Мюнцер Томас
Немирич Юрій
Нідам Дж.
Нойман Ф.
Огілві У.
Ольжич Олег
Оппенгеймер Ф.Е.
Оріу Моріс
Паренті М.
Пейн Томас
Перру Франсуа
Прудон П’єр Жозеф
Пуланзас Нікос
Раковський Християн
Рікер Поль

Робесп’єр Максиміліан
Роксан Стейн
Роттердамський Еразм
Салмазій Клавдій
Самуельсон Поль
Св. Амвросій
Св. Григорій
Сідней Олджернон
«Сім мудреців»
Сінгер Пітер
Сковорода Григорій
Скоропадський Павло
Скрипник Микола
Смолятич Климент
Смотрицький Мелетій
Сові А.
Страуфер С.
Такер Роберт Чарльз
Тейлор Фредерик Уїнслоу
Терлецький Остап
Томазій Христіан
Уїнстенлі Джерард
Уоллес Альфред
Февр Люсьєн
Філмер Роберт
Фостер Йоган Георг Адам
Франклін Бенджамін
Фрідман Жорж
Хмельницький Богдан
Христюк Павло
Цегельський Лонгин
Шаповал Микита
Шашкевич Маркіян
Шевченко Тарас
Шеллінг Фрідріх Вільг.
Юм Девід
Яворський Стефан




ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ПЕРЕЛІК, БЕЗУМОВНО, НЕ Є ВИЧЕРПНИМ, ЧИМАЛО ДОСТОЙНИХ ВИСВІТЛЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ЗАЛИШИЛИСЯ ПОЗА НИМ. ТОМУ ПРОСИМО ЗГОЛОШУВАТИСЯ З ВАШИМИ ІДЕЯМИ!






Гасла, зарезервовані (представлені – виділені жирним)
 НА МОМЕНТ ОТРИМАННЯ ВАМИ ІНФОРМАЦІЇ:





Августин Аврелій (І. Вдовичин)
Адорно Теодор (І. Бекешкіна)
Аквінський Тома  (Т. Бєльська)
Алмонд Габріель Абрахам (О. Старіш)
Альтузій Йоганн (В. Денисенко)
Альтюсер Луї (А. Литовченко)
Аль-Фарабі (В. Бунь)
Андерсон Бенедикт (Л. Угрин)
Андрієвський Дмитро (О. Зайцев)
Андрузький Георгій (Т. Лушагіна)
Антонович Володимир (Т. Лушагіна)
Апель Карл-Отто (О.Суший)
Арендт Ханна (С. Матвієнків)
Арістотель (Л. Кочубей)
Арон Раймон (С. Матвієнків)
Аррігі Джованні (Л. Угрин)
Артертон Фредерік Крістофер (О. Старіш)
Аслунд Андерс (О. Простова)
Багряний Іван (С. Денисюк)
Баррес  Моріс (О. Зайцев)
Барт Ролан (О. Висоцька)
Бауман Зигмунт (Л. Угрин)
Бачинський Юліан (О. Макух)
Бек Ульріх (О.Суший)
Бекон Френсіс (Е. Афонін)
Белл Деніел (О. Маруховський)
Бентам Джеремі (Г.Куц)
Бентлі Артур Фішер (М. Лендьел)
Бенхабіб Сейла (О.Суший)
Берк Едмунд (В. Климончук)
Берлін Ісая  (В. Климончук)
Бернейз Едвард (Л. Кочубей)
Беттельгейм Бруно (А. Соловйова)
Бжезінський Збігнєв (Т. Бєльська)
Блондель Жан (Л. Хорішко)
Боббіо Норберто (О. Макух)
Бовуар Сімона де (М. Колодій)
Боден Жан (Т. Далявська)
Бодріяр Жан (Е. Афонін)
Бончковський Влодзімєж (М.Ґеник)
Боулдінг Кеннет (Л. Ургин)
Бочковський Ольгерд (І. Оніщенко)
Бродель Фернан (Л. Угрин)
Бузан Баррі (Л. Угрин)
Бурд’є П’єр (Ю. Мальована)
Валлерстайн Еммануїл (Л. Угрин)
Вассиян Юліан (О. Зайцев)
Вебер Макс (М. Розумний)
Веблен Торстейн Бунде (М. Іванов)
Вендт Александер (Л. Угрин)
Верба Сідней (О. Вагіна)
Вернадський Володимир (О. Старіш)
Вишенський Іван (О. Сорба)
Віко Джамбатіста (Е. Афонін)
Вінер Норберт (О. Старіш)
Володимир Винниченко(М. Міщук)
Волтц Кеннет (Л. Угрин)
Вудро Вільсон (Є.Цокур)
Габермас Юрґен (Е. Афонін)
Гальтунг Йохан (Л. Угрин)
Гамільтон Олександр (І. Танчин)
Ганді Магатма (О. Вагіна)
Гарр Тед Роберт (О. Маруховська-Картунова)
Гелбрейт Джон Кеннет (О. Старіш)
Геракліт  (А. Соловйова)
Герцль Теодор (А. Романюк)
Гідденс Ентоні (А. Романюк)
Гоббс Томас (Е. Афонін)
Гобгауз Леонард Трелоні (О. Сорба)
Горбачов Михайло Сергійович (Е. Афонін, Т. Новаченко)
Грамші Антоніо (І. Танчин)
      Грін Томас Гілл (А. Бандурка)
Гроцій Гуго (І. Вдовичин)
Грушевський Михайло  (В. Малиновський)
      Гумільов Лев (О. Простова)
Гьофе Отфрід (Е. Афонін)
Ґєдройць Єжи (М.Ґеник, М.Сенич)
Даль Роберт (В. Лебедюк)
Дарендорф Ральф (Е. Афонін, Т. Новаченко)
Дебор Гі Ернест (А. Романюк)
Дельоз Жіль (І. Вегеш)
Демокріт (А. Соловйова)
Джанда Кеннет (К.  Меркотан)
Джефферсон Томас (Л. Кочубей)
Джон Стюарт Мілль (В. Климончук)
      Дідро Дені (О. Простова)
Дмитро Донцов (М. Міщук)
Дністрянський Станіслав (Т. Лушагіна)
Дойч Карл Вольфганг (О. Старіш)
Драгоманов Михайло  (Л.Гонюкова)
Дюверже Моріс  (Л.Гонюкова)
Дюгі Леон (М. Лендьел)
Дюркгейм Еміль (Е. Афонін)
Еко Умберто  (Л.Гонюкова)
Енгельс Фрідріх (О. Вагіна)
Епікур (А. Соловйова)
Еспінг-Андерсен  Госта (Т. Семигіна)
Жижек Славой (О. Висоцька)
Зомбарт Вернер (О. Сорба)
Ібн Рушд (К. Меркотан)
Ібн-Халдун (В. Бунь)
Іларіон (Е. Афонін)
Істон Девід (М. Лендьел)
Ітс Рудольф (І. Варзар)
Каддафі  Муаммар (В. Северинюк)
Кампанелла Томазо (Є. Тихомирова)
Кістяківський Богдан
(Є. Тихомирова)
Мореллі
(Є. Тихомирова)
Кант Іммануїл (В. Денисенко)
Карл Шмідт (Н.Лепська)
Кассірер Ернст (Ю. Шайгородський)
Кастельс Мануель (О. Дащаківська)
Качинський Теодор (Унабомбер)  (А. Романюк)
Кимлічка  Віл (Л. Угрин)
Кірчхаймер. Отто (В. Лебедюк)
Клаузевіц Карл фон (І. Денисенко)
Клінтон Хілларі (О. Ярош)
Коен Джошуа (О. Макух)
Козер Льюїс (А. Гірник)
Кондорсе Марі Жан Антуан (С. Клепко)
Конт Огюст (О. Кіндратець)
Конфуцій (І. Танчин)
Костомаров Микола (М.Розумний)
Кревельд Мартін ван (І. Денисенко)
Кропоткін Петро (А. Литовченко)
Кросленд Чарльз Ентоні (А. Романюк)
Крупницький Борис (І. Оніщенко)
Кучабський Василь (Т. Лушагіна)
Лазарсфельд Пауль Фелікс (О. Старіш)
Ласаль Фердинанд (В. Бушанський)
Лассуелл Гаральд (А. Митко)
Лебон Гюстав Ле (М. Лашкіна)
Лейпхард Арендт (В. Лебедюк)
Ленін Володимир (А. Литовченко)
Ленкавський Степан (В. Гулай)
Леся Українка (Лариса Косач) (Т. Лушагіна)
Липа Юрій (О. Кіндратець)
Липинський В’ячеслав (В. Малиновський)
Ліндблом Чарльз Едвард (К. Меркотан)
Лінц Хуан  (Г. Шипунов)
Ліпсет Сеймур Мартін (М. Іванов)
Локк Джон (Е. Афонін)
Луман Ніклас (М. Лашкіна)
Мазепа Іван (Т. Новаченко)
Макіавеллі Нікколло (В. Северинюк)
Маккіндер Гелфорд Джон (Н. Лепська)
Маркос субкоманданте (А. Романюк)
Маркс Карл (О. Вагіна)
Маркузе Герберт (В. Бушанський)
Марсилій Падуанський (В. Денисенко)
Масуда Йонезі (О. Маруховський)
Менкур Олсон (Н.Горло)
Меріам Чарлз Едвард  (О. Сорба)
Меркель Ангела (О. Ярош)
Мєрошевський Юліуш (М. Ґеник)
Микита Хрущов (І. Ковальчук)
Мізес Людвіг фон (Г. Куц)
Мілгрем Стенлі (А. Соловйова)
Міхельс Роберт (Л.Гонюкова)
Міхновський Микола (В. Малиновський)
Могила Петро (І. Варзар)
Монтеск’є Ш.-Л. (О. Вагіна)
Мор Томас (О.Курбатов)
Моргентау Ганс (Л. Угрин)
Моррас Шарль Марі Фотьюс (О. Зайцев)
Моска Гаетано (Л. Кочубей)
Най Джозеф  С. (А. Митко)
Негрі Антоніо (О. Висоцька)
Неоконсерватори (Н. Хома)
Неоліберали (О. Сорба)
Неомарксисти (О. Сорба)
Несбіт Джон (А. Митко)
Вайт Леонард Д. (А. Митко)
      Ніцше Фрідріх (О. Простова)
      Нордхаус Уїльям (О. Простова)
Норт Дуглас (Л. Угрин)
Оглоблін Олександр (І. Оніщенко)
О'Доннел Гіл'єрмо (К. Меркотан)
Ойкен  Вальтер (Г.Куц)
Оккам Вільям (В. Денисенко)
Онацький Євген (О. Зайцев)
Ортега-і-Гассет Хосе (Ю. Шайгородський)
Оруел Дж. (В. Бушанський)
Острогорський Мойсей (К. Меркотан)
      Остром Еліон (О. Простова)
Оуен Роберт (О. Лозовицький)
Оукшот Майкл  (В. Денисенко)
Павлик Михайло (Т. Лушагіна)
Паліїв Дмитро (В. Гулай)
Парето Вільфредо (Л. Кочубей)
Парсонс Талкотт (Е. Афонін)
Перрон Хуан (А. Романюк)
Петлюра Симон (Б. Ярош)
Піфагор (А. Соловйова)
Платон (В. Бунь)
Подолинський Сергій (Т. Лушагіна)
Полібій (О. Лозовицький)
Поппер Карл (В. Климончук)
Прокопович Феофан (І. Вдовичин)
Пшеворський Адам (Ю. Шайголодський)
Райкер Вільям (В. Лебедюк)
Райх Вільгельм (А. Соловйова)
Рапопорт Анатоль (І. Денисенко)
Рассел Бертран (Ю. Шайгородський)
Растоу Денкворт (Г. Шипунов)
Ратцель Фрідріх (Н.Лепська)
Робертсон Дуглас (О. Старіш)
Робертсон Роланд (О. Старіш)
Розенау Джеймс (Л. Угрин)
Рокар Мішель (А. Митко)
Ролз Джон (Е. Афонін)
Романчук Юліан (В. Климончук)
Рудницький Степан (О. Зайцев)
Руссо Жан-Жак (О. Вагіна)
Самнер Уільям Грем (О. Картунов),
Сарторі Джованні  (Л.Гонюкова)
Сен Арматія  (Л.Гонюкова)
Сен-Сімон К.А. (О.Кіндратець)
Скептики (В. Бунь)
Скокпол Теда (Ю. Шайгородський)
Сміт Адам (В. Климончук)
Сміт Ентоні (Л. Угрин)
Сократ (Л. Кочубей)
Солон (О. Лозовицький)
Сорель Жорж (О. Сорба)
Софісти (В. Бунь)
Спенсер Герберт (Е.Афонін)
Спіноза Бенедикт (В. Денисенко)
Старосольський Володимир (Т. Лушагіна)
Стоїки (Л. Кочубей)
Сціборський Микола  (Л.Гонюкова)
Тард Габріель (М. Лашкіна)
Тетчер Маргарет (О. Ярош)
Тойнбі Арнольд Дж (М. Іванов)
Токвіль Алексіс де (Е. Афонін)
Томашівський Степан (С. Денисюк)
Тоффлер Елвін (О. Маруховський)
Туган-Барановський Михайло (Т. Лушагіна)
Турен Ален (М. Іванов)
Уолстонкрафт Мері (М. Колодій)
Фіхте Йоганн Готліб (В. Климончук)
Франкл Виктор (М. Лашкіна)
Франклін Рузвельт (І. Ковальчук)
Франко Іван (М. Міщук)
Фрідан Бетті (А. Романюк)
Фром Е. (Е. Афонін)
Фуко Мішель (О. Висоцький)
Хабермас Юрген (О. Висоцький)
Каутський Карл (О. Висоцький)
Прудон П'єр Жозеф (О. Висоцький)
Фукуяма Френсіс (А. Митко)
Фур’є Ф.-Марі-Шарль (О. Маруховський)
Хайєк Фрідріх  (Л.Гонюкова)
Хантінгтон Самюель (Т. Далявська)
Хаусхофер Карл (В. Лебедюк)
Хвильовий Микола (Н. Горло)
Хелд Девід (Т. Семигіна),
Хомський Ноам (А. Романюк)
Хоркхаймер М. (А. Литовченко) )
Хорні Карен (А. Соловйова)
Цицерон Марк Туллій (І. Вдовичин)
Че Гевара Ернесто (О. Лозовицький)
Челлен Рудольф (Н.Лепська)
Чемеринський Орест (В. Гулай)
Шарль де Голь (І. Ковальчук)
Швейцер Альберт (О.Суший)
Шелухін Сергій (І. Оніщенко)
Шлезінгер Артур Мейер (Л. Угрин)
Шлемкевич Микола (О. Зайцев)
Шмітт Карл (О. Висоцький)
Шміттер Філіп (Г. Шипунов)
Шпенглер Освальд (І. Танчин)
Штейн Лоренц (О. Сорба)
Штірнер Макс (І. Танчин)
Штраус Лео (Т. Нагорняк)
Шумпетер Йозеф Алоїз (Н. Хома)
Шумський Олександр (С. Денисюк)
Юм Девід (Г.Куц)
Юнг К.Г.  (Е. Афонін)
Ярослав Мудрий (І. Ковальчук)


Ясперс Карл (С. Денисюк)

Немає коментарів:

Дописати коментар